На таку подію не гріх і на таксі приїхати. Шукали-шукали "Побєду", та вдалось знайти лише "Волгу".
Через спізнення звукорежисера саундчек довелось трохи скоротити. Нам дісталось хвилин 5-7. Здивувало, що людей почали запускати ще десь о 20, тому саундчек плавно перейшов у концерт.
Прикольна така тусовка. Прапор неіснуючої країни над головами музикантів. Розвішана білизна, яку вже ніхто не носить років 20 (хіба що учасники гурту Zarja на свої виступи :-) ). Чоловік 50 в піонерських галстуках, пілотках, зі значками типу "Герой Социалистического труда" и "Заслуженный участник самодеятельности", в футболках типу "Che Бурашка" та просто "С.С.С.Р.". Саня Зарецький завчасно попередив, що акція абсолютно аполітична, хоча слова "Чер-но-вец-кий!" замість звичного "Бу-ра-ті-но!" у до болю знайомій пісні наштовхували на певні роздуми :-)
Планували зіграти програму, яку готували на Ямафест (який з такими потугами продовжує організовуватись і, можливо, таки відбудеться 23-го). Спочатку це мало бути хвилин 40, потім через технічні накладки довелось трохи вирізати. Зіграли "кузнєчика" в контексті теми заходу. Народу ніби сподобалось. Потім було щось типу "біс", але це було б великим нахабством з нашого боку - забирати час у наступної команди. Все таки гості. І, здається, свій виступ ми якраз вчасно закінчили. краще вже б не було.
Потім грали Zarja. Суміш своїх і радянських пісень. Мене особисто більше всього прикольнули "Бєлиє рози" безсмертного Ласкового мая. І, здається, не тільки мене.

Ну ось і все. Гарно, але, як завжди, мало.